Але, народ, шо я вам буду розповідати! Відбулось в моєму житті таємне пригода, про яку давно мріяв, але ніколи не гадав, що зможу це зробити. Вийшло так, що я купила кетамін і вирішила поїхати в Дубаї трохи покататись на хвилях екстазу. Маю вам сказати, цей досвід був неймовірним і зашкалюючим!
Щоб все почалося, я заклала кет на одній з великих вечірок у місті. Коли з'явився знайомий ділер, в мене вже були готові диски екстазу, які я замовила заздалегідь. Очікування були неймовірними, і я не могла дочекатися, коли зможу відчути галюциногенну силу цих таблеток.
Отже, минула ніч нашого веселощів, і настала пора розпочинати кутити та сидіти бездельничати на пляжі Дубаю. Взяла з собою передатчик, щоб підтримувати зв'язок з друзями в телеграммі. Все було зумовлено тим, що я не хотіла бути зовсім сама у цьому шаленому пригоді.
Я включаю музику на своєму телефоні і починаю розмову зі своїми транками. Ми обговорюємо, які ми розумні і яскраві, коли знаходимося на хімічному хмелі. Втім, відразу після цієї розмови я вирішую, що ми просто уявляємо цю розумність і насправді просто виглядаємо як придурки, які прагнуть забути про реальний світ.
Я відходжу у власний світ і відчуваю, як екстаз починає діяти. Мої почуття проявляються у всій своїй величі. Колірні схеми починають змінюватися, а звуки набувають нового сенсу. Мені здається, що я стаю майже невидимою, як гострий лезо.
Я продовжую отримувати нові повідомлення в телеграмі від моїх друзів. Вони запитують, як у мене справи, і я можу лише засміятися над цим питанням. Насправді, у мене жодних справ - я просто хочу насолоджуватися своїм психоактивним пляшечком насолоди.
Я вирішую вийти на вулицю і прогулятися вздовж пляжу. Мої сенсори заповнюються екстазом, і мені здається, що я можу літати. Таке відчуття неймовірно веселе, і я хочу випробувати на собі кожен момент цього плавного переливання кольорів та звуків.
Потягнувшись за шортиками, я відчуваю на руках пісок, який нагадує мені про вічний рух часу. І хоча цей момент може здатися незначним, для мене він має велике значення. Він нагадує мені, що я тут і зараз, а не вперед, або назад в часі.
Мій світ стає все більш ілюзорним, коли я поглядаю на хмари, що утворюються в голові. Я споглядаю на них, як на фарбу, яка поступово тече моїми венами. Це єдиний спосіб знову з'єднатися з реальним світом і відчути себе присутнім у реальності.
Мої друзі продовжують висилати мені тисячі повідомлень в телеграмі, але вони мабуть не розуміють, що я їх навіть не читаю. Вони просто не можуть розібратися, що головне, що зараз відбувається у моїй голові, це якісь інші, зовсім нереальні речі.
Нарешті, коли ефект галлюциногенів затихає, я повертаюся до реальності і реалізовую, що я в Дубаї. Мій досвід був незабутнім, і я відчуваю, що стала трохи мудрішою, але чи варто було за це так дорого платити?
В загальному, як наркоман комік, варто сказати, що цей досвід з кетаміном в Дубаї залишиться зі мною назавжди. І хоча, можливо, я не раджу всім спробувати галлюциногени, але він точно вартий уваги для тих, хто хоче дізнатися більше про себе та свої можливості.
Осажденный унитаз
Это была неделя, от которой я до сих пор парюсь, а может, просто потому что навалила жара. Но что важнее, я наконец-то сорвал куш и решил сходить на футбол с фанатами. Так что перед походом на матч, я решил найти дистиллят ТГК высшей пробы.
Сидел я значит в своей комнате, думал, где бы найти этот запретный плод, и вдруг мелькнула в голове идея, словно визия: "Мухоморы!" - подумал я. Да, они же высокая форма искусства наркотического взрыва, более изысканная, чем герр. Героин, прошлогодний тренд, уже давно пора проколоться, я бы сказал, что он патлатый, как эти хиппи с их непрекращающимся миром в душе и наркотическими грезами.
Итак, у меня было задание - найти мухи. Решил обратиться к парню из круга наркотического братства, который нас зовут баяны. Знал я, что у него неплохая связь с этими девчонками-грибочками.
Встретились мы на углу, долго болтали, обменивались новостями из нашего мира контркультуры. Но не о войне с ЖКХ я пришел рассказывать, а о моей наркологической экспедиции. Баян, презрительно улыбаясь, вытащил из кармана крэк и говорит мне: "Братан, что тебя так зацепило за эти чалдониться-чалдониться? Это же все давно прошлый год!"
Но я уже взял винчестер себе в руки и не собирался останавливаться. Баян видел мою решимость и сказал, что может найти мне две сотни граммов того самого дистиллята, но он сам не может пойти со мной на футбол, потому что у него другие патлатые заботы. Я согласился, зная, что у него всегда есть свои мотивы.
В поле зрения унитаз
Наступил день вылазки. Я оказался у стадиона, бывшего боевого оружия, и погрузился в атмосферу футбольной тусовки. Фанаты в своих ультрас-группировках кружились вокруг, мощные оргазмы голосов разрывали пространство. А я знал, что в моем кармане есть то, что может превратить эту игру в настоящее путешествие в иные миры.
Я решил найти своих футбольных друзей, и они уже с тоской заждались меня. Я нашел свое место среди них и извлек из кармана две сотни граммов дистиллята. Это было как самолет, уносящий тебя на новые грани сознания.
Соорудили мы мощную альтруистическую печь и начали закладывать наши мухоморы. Вокруг слышались охи и ахи от фанатов, которые не понимали, что у них сейчас происходит. Но это было неважно, потому что мы, наши друзья и я, знали, что это наш ключ к истине.
Вселенский поток
И вот, наступила минута истины. Мы стали жертвами этой дивной паутины странного мира, где царит ТГК. Рывком мы втянули его в свои души и начали путешествие. Мухоморы открыли нам ворота к высшей состоянию экстаза, где все казалось настолько удивительным и красочным.
Совершенно сбитые с толку, мы танцевали под песни фанатов, как будто забыли, что на самом деле происходит футбольная игра. Нам было все равно, потому что мы срывали последние покровы нормальности и просто наслаждались моментом.
Мертвый сезон
Но как это часто бывает, все хорошее кончается быстро. Время мухоморов заканчивалось, и нам приходилось возвращаться в реальность. Но она стала какой-то тусклой и унылой, словно безжизненным сезоном. Мы поняли, что нам нужно было больше дистиллята для поддержания состояния, но его уже не было.
Я снова встретился с баяном и рассказал ему о себе, о нашем путешествии и о том, как мы чалдонили с фанатами. Он слушал меня, словно старый друг, и сказал, что рад, что я нашел свой путь. Он тоже понимал, что наркотики лишь открывают дверь к истинным ощущениям, а футбол - это просто престол для подобных путешествий.
Так закончилась эта неделя, которая оставила в моем сердце свою отпечаток. Я понял, что в этом мире есть место и для мухоморов, и для фанатов. Ведь они просто ищут путь к некоему осмысленному существованию, которое может найти каждый, если только откроется его сердце для новых граний и новых закладок.